Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Протягом червня-липня 2020 року слідчими суддями місцевого суду розглянуто два клопотання про зміну запобіжного заходу гр. Ц., який органом досудового розслідування підозрюється в порушенні правил дорожнього руху, що спричинило двом потерпілим легкі тілесні ушкодження, іншому потерпілому – середньої тяжкості тілесні ушкодження, та у ненаданні будь-якої допомоги потерпілим при самовільному залишенні місця ДТП після її скоєння, незважаючи на малолітство й безпорадний стан двох дітей та безпорадний стан водія автомобіля марки «Москвич 2140», наявність небезпечного для життя стану потерпілих.
Так, 19 червня 2020 року слідчий суддя Сізов Д.В. відмовив у задоволенні клопотання захисника підозрюваного Воронець Н.Б. про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт із певними часовими обмеженнями й додатковими обов’язками. Відмовляючи у задоволенні клопотання сторони захисту, суд виходив із продовження існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки гр. Ц. не виконав обов’язку по здачі паспорту для виїзду за кордон, з відповідними заявами про його втрату до органів поліції не звертався, і під час розгляду клопотання не встановлено зменшення чи відсутність вищезазначеного ризику. Суд також оцінив намагання підозрюваного працевлаштуватися та виконувати будівельні роботи для отримання доходів з метою відшкодування шкоди, завданої потерпілому, проте уважав їх недостатніми для зміни цілодобової заборони залишати житло.
09 липня 2020 року слідчий суддя Бутенко Д.В. відмовив у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу її підзахисному. Уважаючи подане клопотання необґрунтованим, суд зазначав про те, що намір підозрюваного працевлаштуватися для відшкодування шкоди потерпілому під час дії зазначеного запобіжного заходу не впливає на зменшення чи зникнення можливості гр. Ц. переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а визнання недійсним паспорта громадянина України для виїзду за кордон належного зазначеній особі із внесенням відомостей про це до відповідної бази даних Державної міграційної служби України незначно зменшило зазначений ризик. Разом із цим, суд уважав, що стороною захисту не доведено відповідними доказами значне послаблення чи мінімізацію вищезазначеного ризику.
Із повними текстами ухвал слідчих суддів можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за однаковим номерами справи: 581/412/20, головуючий суддя – Сізов Д.В., Бутенко Д.В. відповідно.
Інформацію підготувлено прес-службою місцевого суду
_03_03.png)
