Місцевим судом ухвалено виправдувальний вирок

Вироком Липоводолинського районного суду Сумської області від 27 вересня 2018 року гр. М. визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 246 Кримінального кодексу України (незаконна порубка лісу) та виправдано його у зв'язку з недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення.

Органом досудового розслідування гр. М. обвинувачувався у тому, що він у січні 2018 року, перебуваючи у лісовому насадженні поблизу вулиці Перемоги в с. Капустинці Липоводолинського району Сумської області, що перебуває в постійному користуванні  Липоводолинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Липоводолинський агролісгосп», умисно, з корисливою метою здійснив незаконну порубку 6-ти сироростущих дерев лісу, а саме 4 дерев породи вільха, 1 дерева породи клену ясенелистого, 1 - породи тополі, чим завдав істотної шкоди лісовому насадженню, яка згідно із проведеною експертизою становить 70658,13 грн.

Ухвалюючи виправдувальний вирок суд виходив із того, що відповідно до ч. 1 ст. 246 КК України кримінальна відповідальність за цим законом настає за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях при заподіянні протиправними діями лише істотної шкоди.

При цьому, суд акцентував увагу на тому, що поняття «істотна шкода» є оціночним, і питання істотності шкоди, завданої незаконним порубом, слід вирішувати в кожному окремому випадку з урахуванням усіх обставин справи та обов’язково із застосуванням як матеріального, так і екологічного підходів. За змістом пред’явленого обвинувачення гр. М. інкримінувалося завдання істотної шкоди незаконною порубкою лісу тільки в її матеріальному підході (аспекті), чого недостатньо для визнання шкоди істотною.

Вирішуючи питання про істотність завданої порубом дерев шкоди, суд врахував ті обставини, що порубом дерев завдана матеріальна шкода у сумі 70658,13 грн., зрубано дерева порід вільхи, клену ясенелистого та тополі, відсутні відомості про занесення цих порід дерев до Червоної книги України чи інші відомості про рідкісність видів дерев, обвинувальний акт не містив опису будь-яких інших спричинених негативних наслідків довкіллю, завданих таким порубом і обвинувачення щодо настання таких наслідків гр. М. не пред'являлось.

Також суд вважав, що стороною обвинувачення не доведено винуватість М. у вчиненні порубки дерев саме в лісі, захисних чи інших лісових насадженнях, оскільки рішення органу місцевого самоврядування про передачу у постійне користування земельної ділянки, на якій були зрубані дерева, для ведення лісового господарства Липоводолинському дочірньому агролісогосподарському підприємству «Липоводолинський агролісгосп» відсутнє, межові знаки на місцевості відсутні, в державному акті на право власності на земельну ділянку, належну М., надану йому для ведення особистого селянського господарства, яка межує із вказаною земельною ділянкою,  суміжним користувачем зазначена сільська рада, задля усунення сумніву про віднесення чи невіднесення земельної ділянки, на якій відбувся поруб дерев, до земель лісогосподарського призначення, під час досудового розслідування не залучались відповідні спеціалісти для проведення топографо-геодезичних робіт із застосуванням відповідного сертифікованого обладнання та визначення координат земельної ділянки на місцевості.         

Вирок місцевого суду станом на день розміщення цієї інформації на сайті суду не набрав законної сили та може бути протягом 30-денного строку оскаржений сторонами провадження в апеляційному порядку.

Із повним текстом ухваленого вироку можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за номером справи: 581/138/18, головуючий суддя – Кузьмінський О.В.

                                                                       Інформацію підготував суддя-спікер Бутенко Д.В.