Рубрика «Із зали суду»: При укладенні кредитних договорів позичальнику слід уважно знайомитись із їх змістом та отримувати один із екземплярів підписаного правочину

У вересні 2017 року після апеляційного перегляду набрало законної сили заочне рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 04 липня 2017 року за позовом банку до гр. Д. про стягнення боргу за кредитним договором.

Частково задовольняючи позов банку, місцевий суд, з обґрунтуваннями якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із підтвердженої письмовими доказами наявності простроченої заборгованості за тілом кредиту, встановленого на банківську карту клієнта (відповідача).

Разом із цим, стягуючи з відповідача проценти за користування кредитом на рівні облікової ставки Національного банку України, суд урахував ті обставини, що їх розрахунки викладені у довідці/витягу/пам’ятці та Умовах і правилах банківських послуг, які особисто не підписані позичальником, а тому вони не є частиною умов укладеного між сторонами кредитного договору. З огляду на це, суд вважав, що розмір процентів не встановлений в укладеному між сторонами кредитному договорі.

Суд також відмовив у задоволенні позову банку про стягнення з позичальника боргу по пені, комісії та штрафів за неналежне виконання кредитного договору з підстав недоведеності наявності у відповідача обов’язку з їх сплати (банк не надав суду оригіналів підписаних відповідачем зазначених вище документів, як складових кредитного договору).  

Із розглянутої цивільної справи та з усталеної національної судової практики із приводу стягнення боргів за кредитними договорами можна зробити наступні висновки, які мають забезпечувати прозорість та стабільність цивільних правовідносин, а саме:

1. кредитний договір може укладатися сторонами як у виді окремого письмового договору, скріпленого їх підписами, або у виді підписання заяви-анкети позичальника, у якій указано, що вона разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, Умовами користування кредитною банківською карткою, тарифами складає кредитно-заставний договір, або у будь-якій іншій письмовій формі (у листах, телеграмах тощо), в якій містяться узгоджені умови кредитування: розмір кредиту, проценти за його користування, періодичність погашення платежів, види та обсяг відповідальності за прострочення виконання зобов’язання (обсяг пені, штрафів тощо);
2. усі умови кредитного договору мають бути узгоджені між сторонами, бути однозначно зрозумілими, при цьому, після підписання кредитного договору кожна зі сторін має отримати свій екземпляр договору;
3. паперові квитанції про сплату чергових платежів на виконання кредитного договору позичальник має зберігати протягом строку для стягнення боргів у судовому порядку для пред’явлення в суді в якості письмового доказу належного виконання зобов’язань за договором (цей строк коливається від трьох і до п’яти-десяти років у залежності від того чи узгоджено між сторонами збільшення строку позовної давності для стягнення боргів по кредитному договору).

Із повним текстом судового рішення всі бажаючі можуть ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за номером цивільної справи: 581/351/17, головуючий суддя – Кузьмінський О.В.

                                                                       Інформацію підготував суддя-спікер Бутенко Д.В.