Місцевим судом розглянуто два позови колишніх працівників кооперативу про стягнення середнього заробітку

  У лютому-березні 2017 року набрали законної сили два рішення Липоводолинського районного суду Сумської області по вирішенню трудових спорів колишніх працівників СВК «Колядинець» щодо стягнення компенсацій за невикористані щорічні основні відпустки і за порушення термінів виплати зарплати, середнього заробітку за затримку розрахунків при звільненні.

            Так, у першій справі суд установив невиконання обов’язку роботодавцем по проведенню виплати всієї отриманої зарплати та інших, пов’язаних з нею, виплат у день звільнення, а тому стягнув з відповідача компенсацію за порушення термінів її виплати. Разом із цим суд відмовив у задоволенні позову як в частині стягнення компенсації за невикористану відпустку (оплата відпустки виплачена роботодавцем проведена у період роботи працівника на підприємстві), так і в частині вимоги щодо стягнення середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки (позивач суду не довів наявність поважних причин для поновлення тримісячного строку для звернення до суду з цією вимогою) (номер справи в Єдиному державної реєстрі судових рішень: 581/598/16-ц, головуючий суддя – Кузьмінський О.В.).

            У другій справі суд відмовив у задоволенні заявленого позову, оскільки повний розрахунок з працівником роботодавець провів у день заявлення першим вимоги про це (у день звільнення гр. О. не працював і це унеможливлювало проведення розрахунку із ним), оплата використаної відпустки також проведена підприємством до дня звільнення позивача, а для стягнення компенсації за затримку видачі трудової книжки позивач без поважних причин пропустив визначений законом строк (номер справи в Єдиному державної реєстрі судових рішень: 581/597/16-ц, головуючий суддя – Кузьмінський О.В.).

            Ухвалені судові рішення набрали законної сили після їх перевірки в апеляційному порядку на предмет законності та обґрунтованості.

З огляду на результати розглянутих справ, можна сформулювати основні висновки-пропозиції для осіб, які мають намір звернутися до суду за вирішенням аналогічних трудових спорів, ними є:

-        чітке формулювання у позовах вимог, із посиланням як на фактичні обставини спору, так і на норми чинного законодавства (для цього необхідно звертатися до відповідних суб’єктів надання оплатної і безоплатної вторинної правової допомоги). Юридично вірно складений позов з посиланням на докази в його обґрунтування в значній мірі спрощує здійснення судочинства;

-        дотримання установлених строків для звернення до суду: місячного строку для поновлення на роботі (він рахується з дня видачі трудової книжки або вручення копії наказу роботодавцем), тримісячного строку – для вимоги про стягнення компенсації за затримку у видачі трудової книжки (з дня коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення трудового права). У разі заявлення в судовому порядку вимоги про стягнення невиплаченої зарплати чи її обов’язкових складових (встановлених надбавок і доплат тощо), то строки звернення до суду на таку вимогу не поширюються. У такому разі зазначену вимогу може бути заявлено працівником до суду після спливу достатньо тривалого часу (декілька місяців, років тощо);

-        перед зверненням до суду слід ґрунтовно та уважно обрахувати розміри виплачених доходів (зарплати, надбавок тощо), урахувати підстави їх нарахувань й відрахувань з них, спираючись на щомісячно повідомлені роботодавцем відомості про це (такий обов’язок роботодавця передбачений ст.110 КЗпП України).

Разом із цим, з метою попередження спірних питань щодо розмірів боргів по зарплаті і застосування в судовому порядку відповідальності за її несвоєчасну сплату, працівникам слід вимагати від роботодавця проведення повного розрахунку з ними саме у день їх звільнення з одночасним отриманням належно заповненої трудової книжки.

                                                             Інформацію підготував суддя-спікер Бутенко Д.В.