Аналітичний звіт за результатами опитування суддів, працівників апарату та відвідувачів Липоводолинського районного суду Сумської області
(липень-вересень 2016 року)
(за методологією Система оцінювання роботи суду, затвердженою Радою суддів України № 28 від 02 квітня 2015 року)
У період з 18 липня по 19 серпня 2016 року на виконання рішення Ради суддів України від 02 квітня 2015 року № 28 та для практичного запровадження проекту «Система оцінювання роботи суду: стандарти, критерії, показники та методи» Липоводолинський районний суд Сумської області проводив опитування суддів, працівників апарату суду та громадян-відвідувачів суду стосовно якості судового адміністрування та правосуддя, а також ефективності роботи зазначеної судової інстанції по рядку показників з метою виявлення позитивних та негативних аспектів в діяльності суду, формулювання нагальних рекомендацій та пропозицій по покращенню якості роботи суду.
Довідково зазначимо про те, що загальна площа будівлі Липоводолинського районного суду Сумської області складає 357 кв.м, у ній наявні два зали судових засідань (одна зала із встановленою системою відеоконференцзв’язку). Станом на 18 липня 2016 року штат суду складали три судді (у одного судді у березні 2016 року закінчився п҆ятирічний термін повноважень) та 14 працівників апарату суду. Кількість справ та матеріалів, що надійшла для розгляду до суду в 2015 році – 1159, за перше півріччя 2016 року - 557.
Усього в анкетуванні прийняло участь 50 респондентів (3 судді місцевого суду (всі особи чоловічої статі), 14 працівників апарату суду (із них, лише три особи чоловічої статі, інші – жіночої) та 33 відвідувача суду). Трьома інтерв҆юєрами, консультантами суду Горкушею Н.В. та Карпець М.М., судовим розпорядником Саміликом І.М., зафіксовано 9 усних відмов саме відвідувачів суду від заповнення відповідних анкет з посиланням на різні причини (підготовка до розгляду справи, необхідність повертатися на роботу, зайнятість у інших приватних справах, через поганий зір та відсутність окулярів при собі тощо).
Щодо загальної характеристики відвідувачів суду зазначимо наступне:
1. в опитуванні прийняло участь 33 респондента, з яких 22 особи це особи чоловічої статі та відповідно 11 осіб – жіночої статі;
2. 18% респондентів складають особи віком від 18-25 років, 33% опитаних це особи віком від 40 до 59 років, 49% – респонденти віком від 26 до 39 років.
3. 22% опитаних мають середню або неповну середню освіту, 72% опитаних мають повну вищу освіту, з них 40% відвідувачів мають повну вищу юридичну освіту і відповідно 32% мають повну вищу освіту без наявності вищої юридичної освіти, 6% респондентів мають базову вищу освіту (з них, по 3% кожний як з наявною юридичною освітою, так і без такої відповідно). Отже, звичайний відвідувач місцевого суду є особою чоловічої статі із вищою освітою, середній вік якого складає саме від 26 і до 39 років;
4. 58% респондентів представляють в суді себе особисто (є сторонами у справах різних видів судочинств), по 6% відвідувачів суду є прокурорами і представниками сторін за довіреностями відповідно, по 5% відвідувачів були свідками у справі та представниками місцевого відділення поліції і 20% опитаних у суді представляють іншу особу (є адвокатами, юрист-консультантами підприємств, установ, організацій);
5. 57% відвідувачів суду проживають у населеному пункті, де розташована судова установа, і відповідно 43% респондентів проживають в іншому населеному пункті Липоводолинського району;
6. 85% відвідувачів суду відносять себе до осіб середнього статку, 6% вважають себе заможними, 6% розглядають себе по рівню доходів нижче середнього статку, 3% відвідувачів відносять себе до бідних;
7. у 14% респондентів явка до суду пов҆язувалась із першим судовим процесом, 38% відвідувачів суду приймали участь у судових процесах біля 2-5 разів, 48% респондентів 6 і більше разів приймали участь у різних справах;
8. 43% опитаних приймали участь у цивільних справах, 18% - у справах адміністративного судочинства, 24% - у кримінальних провадженнях, 9% - у справах про адміністративні правопорушення, 3% респондентів приймали участь в якості сторін одночасно у цивільних і справах адміністративного судочинств, 3% одночасно у кримінальних провадженнях і справах адмінсудочинства та справах про проступки;
9. для 45% опитаних розгляд справи завершився ухваленням відповідного судового рішення, у 48% опитаних справа перебуває на стадії розгляду, і по 3% опитаних розгляд справи ще не розпочинався на момент опитування і розгляд справи вже завершено і не розпочато нову справу (особа з҆явилася отримувати копію рішення суду тощо). При цьому, для всіх респондентів, у яких справи перебувають на стадії розгляду (48%), судовий процес не був для них першим;
10. 60% респондентів цілком обізнані з роботою місцевого суду та суддів в цілому, 18% опитаних загалом обізнані з вищевказаною роботою, 15% - майже не обізнані з роботою судів та суддів в цілому, 3% - зовсім не обізнані з вищевказаною інформацією і такий же відсоток категорично не обізнаний із такою інформацією.
До цього, слід окремо звернути увагу на те, що 70% відвідувачів на відмінно оцінюють якість роботи місцевого суду, 18% - поставили оцінку «добре», 3% оцінили роботу суду «дуже погано», 3% оцінили роботу суду «погано», 3% оцінили роботу суду «задовільно» і ще 3% категорично не згодні з якістю роботи суду (середня оцінка-4,40);
33% опитаних від візиту до суду сьогодні порівняно з їх очікуваннями мають кращі враження, ніж очікували, у 9% враження є гірші, ніж очікувалось та у 33% респондентів враження відповідають очікуванням.
Для 30% респондентів якість роботи місцевого суду загалом в порівнянні з минулим роком або ще раніше значно покращилась, для 12% якість покращилася несуттєво, для 15% респондентів вона залишилась незмінною, для 3% вона значно погіршилася і 3% було важко відповісти на це запитання, 12% відмовилися надавати відповідь на це запитання.
На думку 33% відвідувачів відчутні позитивні зміни після запровадження автоматизованої системи діловодства, 39% не відчуло ніяких змін від запровадження вищевказаної системи, 3% відмовилися надавати відповідь на це запитання.
Аналіз двох видів анкет працівників та суддів місцевого суду свідчить про їх задоволеність існуючими умовами праці. Зокрема, як більша частина суддів, так і працівників апарату суду забезпечені достатньою кількістю якісних комп’ютерів, телефонним зв’язком та Інтернетом, канцелярськими товарами, картриджами тощо, а приміщення суду систематично та якісно прибирається, в суді функціонує локальна комп’ютерна мережа.
Також одними із основних факторів, які впливають на рівень задоволеності умовами своєї праці в суді, судді та працівники апарату суду вважали:
- прийнятність стилів керування установою як головою суду, так і керівником апарату суду (60% опитаних суддів і працівників задоволені стилями управління вказаних керівників);
- створений керівництвом суду сприйнятливий соціально-психологічний клімат в колективі та затверджений графік роботи закладу (більше 65% у двох категорій опитуваних задоволені службовими відносинами в колективі суду та затвердженим графіком роботи установи). Це на фоні того, що 22% працівників апарату суду витрачали до 10% свого робочого часу для виконання обов’язків, які не визначені посадовою інструкцією, 72% працівників інколи протягом останніх 12 місяців доводилось працювати після закінчення робочого часу або брати роботу додому, 66% суддям через певне навантаження в роботі протягом зазначеного вище періоду досить часто доводилось працювати після закінчення робочого часу;
- переважно справедливий та обґрунтований розподіл керівництвом суду навантаження між працівниками суду та суддями (для 66% суддів та для біля 70% працівникам апарату суду забезпечено рівномірний розподіл посадових обов’язків);
- забезпечення можливості для проведення дозвілля та спілкування членів колективу в позаробочий час (колективні виїзди на природу для відпочинку підтримували 60% працівників апарату та більш-менш задоволені цим 66% суддів місцевого суду).
Разом із цим, стурбованість суддів місцевого суду викликає низький рівень забезпечення безпеки в приміщенні суду. Так,33% суддів більш-менш задоволені належним рівнем безпеки в приміщенні установи, 33% суддів не задоволені належним рівнем безпеки в суді і 33% суддів повністю не задоволені належним рівнем безпеки в суді. 66% суддів вважають, що суд не в повній мірі забезпечено необхідною юридичною літературою та спеціальною пресою.
Крім цього, 33% суддів суду та 22% працівників апарату впевнені у не зовсім правильному та раціональному фінансуванні й матеріально-технічному забезпеченні суду, приблизно у 33% опитаних таке відчуття іноді виникало. Лише у 14% працівників апарату суду розуміння неправильного та раціонального фінансування суду не виникало.
Для 65% працівників апарату суду та всіх суддів місцевого суду голова суду є справжнім лідером, який з одного боку, підтримує та запроваджує новації в судовому адмініструванні, піклується про трудовий колектив, створюючи належний позитивний клімат у відносинах між суддями та працівниками апарату суду, користується найвищим авторитетом й їх повагою, а, з іншого боку, повністю забезпечує реалізацію рішень зборів суддів, достатньо справедливо розподіляє окремі доручення та навантаження між суддями, ефективно контролює якість роботи працівників апарату суду, забезпечує співпрацю із ЗМІ, підтримує повне взаєморозуміння і співпрацю з керівником апарату суду. Примітним є те, що голова місцевого суду цілком поважає незалежність суддів місцевого суду, не втручаючись у здійснення ними правосуддя, ніколи не пробує тиснути чи іншим чином впливати на них.
Для більш ніж 80% працівників апарату суду та 100% суддів місцевого суду керівник апарату суду є також справжнім лідером колективу суду, хоча і менше запроваджує новації судового адміністрування, проте більше від голови суду піклується про колектив (апарат суду) (72% працівників апарату суду цілком згодні із таким твердженням, проти 43% працівників апарату, що характерно для голови суду), має цілком добрі організаторські здібності, вміючи переважно справедливо та рівномірно розподіляти службові обов’язки, прислуховуючись до думок й побажань підпорядкованих йому працівників; 50% працівників апарату суду вважають керівника апарату «справжнім контролером», який постійно контролює якість роботи і своєчасність виконання завдань підпорядкованих йому працівників, проявляючи активність у постійному підвищенні ними кваліфікації. Керівник апарату суду, як і голова суду, є коректними та ввічливими із працівниками апарату та суддями у службових відносинах, цілком утримуючись від отримання подарунків чи вчинення інших дій, які є несумісними з їх посадами та створюють конфлікти інтересів, проявляючи неупередженість при вирішенні кадрових питань (такий відсоток дорівнює більше 70% для кожного із керівників). Фактичним підтвердженням ефективної співпраці голови та керівника апарату суду є те, що 66% суддів і 72% працівників апарату суду вважають, що керівник апарату суду цілком підтримує взаєморозуміння зі службових питань з головою суду.
66% суддів та 64% працівників апарату суду вважають збори суддів місцевого суду цілком авторитетним та незалежним органом суддівського самоврядування. Судді місцевого суду є одностайними в тому, що ефективність діяльності цього органу пов’язується із його реальним впливом на рішення керівництва суду, і через те, що рішення зборів суддів відображають реальні потреби суду щодо його перш за все внутрішньої діяльності (середня оцінка по п.5.4 трьох анкет дорівнює 5,00). Зокрема, збори суддів місцевого суду є завжди ефективними по основних напрямках своєї діяльності: це як і обговорення питань щодо внутрішньої діяльності суду, чи роботи окремих суддів або працівників апарату, визначення спеціалізації суддів, заслуховування звітів керівництва суду, так і обговорення проблемних питань застосування законодавства та судової практики, прийняття рішень з питань функціонування автоматизованої системи документообігу суду, з питань неналежного фінансування суду. Періодичність скликання зборів суддів відповідає вимогам закону і поточним потребам суду.
У суді мають місце випадки залучення працівників апарату суду до роботи, яка не визначена безпосередньо їх службовими обов҆язками, а суддів – до виконання окремих доручень чи роботи, які не мають прямого стосунку до підготовки та розгляду справ.
Так, 22% працівників апарату суду підтвердили, що вони витратили до 10% робочого часу для виконання обов҆язків, які прямо або опосередковано не передбачено посадовими обов҆язками і відповідно один працівник апарату суду витратив для виконання таких обов҆язків 51% і більше свого робочого часу, інший працівник – 11-30% робочого часу. При цьому, із 5 працівників апарату 3 працівника апарату залучалися до виконання роботи іншого працівника апарату і лише 2 працівника – до інших видів робіт. 72% працівників апарату суду доводилось інколи протягом останніх 12 місяців працювати після закінчення робочого дня або брати роботу додому і лише 7% респондентів досить часто доводилось працювати після закінчення робочого часу, проте 22% працівникам ніколи не доводилось працювати у позаробочий час. 14% респондентів вважають, що існує нерівномірність розподілу навантаження в суді.
33% суддів доводилось інколи протягом останніх 12 місяців працювати після закінчення робочого дня або брати роботу додому, проте 66% респондентів досить часто доводилось працювати після закінчення робочого часу. При цьому, 33% суддів причиною таких випадків пояснюють надто великим загальним навантаженням на суд («не встигаємо всі») і 66% іншими не деталізованими причинами.
Така тенденція пов҆язується із специфікою роботи суддів місцевого суду, зокрема, необхідністю негайно розглядати певні клопотання слідчих чи прокурора, які можуть надходити до суду цілодобово, що також вимагає і залучення до цієї роботи працівників апарату суду.
64% суддів підтвердили, що вони витратили до 10% робочого часу для виконання роботи чи окремих доручень, які не мають прямого стосунку до підготовки та розгляду справ.
У частині особистого навантаження на кожного працівника суду за останні 12 місяців, то 42% працівників апарату вважають, що відбулося його збільшення і відповідно 58% опитаних вважають, що їх навантаження в роботі протягом останнього року не змінилося.
У частині особистого навантаження на кожного суддю за останні 12 місяців, то 66% суддів вважають, що відбулося його збільшення і відповідно 33% опитаних вважають, що їх навантаження в роботі зменшилось.
66% суддів власне навантаження пояснюють великою кількістю справ, але в межах розумного (кількість справ не впливає на якість та своєчасність розгляду), 33% суддів вважають, що навантаження не є надмірним (справ не так багато і більшість є не надто складними).
З приводу деталізації навантаження в роботі між суддями, то слід зазначити, що у першому півріччі 2016 року на одного працюючого суддю приходилось 212 справ та матеріалів (у I півріччі 2015 року середня кількість справ на суддю дорівнювала 219 справ, проте з січня 2016 року автоматичний розподіл справ проводиться лише на двох суддів, оскільки у одного судді закінчився п’ятирічний строк повноважень), відсоток розгляду справ в суді дорівнює 87,44%; справи в провадженні суддів, які розглядаються понад один рік, відсутні; середня кількість розглянутих справ на одного суддю дорівнює 279 (I півріччі 2015 року цей показник дорівнював 192 справи).
Разом з цим, за відсутності затвердженого нормативу навантаження на суддів загальних судів (в частині кількості справ) залишається питання завантаженості суддів роботою визначати переважно з урахуванням статистичних даних та думок самих суддів. З огляду на наведену вище інформацію навантаження на одного працюючого суддю місцевого суду є середньостатистичним та не є надмірним.
Проведене анкетування виявило як негативні, так і позитивні характеристики керівництва апарату суду, що пов’язані із організацією внутрішньої роботи суду і її здійснення.
Так, 42% працівників апарату суду стверджують про швидше наявність нерівномірного розподілу керівництвом суду обов’язків між підлеглими працівниками, а 7% опитаних вважають частково характерною вищевказану нерівномірність. Також 14% працівників апарату суду вважають дуже характерним для керівництва суду наявність факторів і неоднакове ставлення керівництва до працівників, 7% - вважають частково характерним для місцевого суду вищевказане явище. Вищевказані твердження не підтриму.ться переважною кількістю суддів.
Окремо слід зазначити про достатньо позитивні характеристики, які описують стосунків між суддями та працівниками суду, відвідувачами суду тощо.
Зокрема, 66% суддів і більш ніж 50% працівників вважають дуже характерним для колективу суду доброзичливість, коректність, ввічливість, шанобливе ставлення до відвідувачів, повага до досвіду знань і професійної кваліфікації; переважна частина інших суддів та працівників апарату суду погоджуються із такими твердженнями.
66% суддів та більш ніж 70% працівників апарату суду вважають характерним для себе почуття належності до одного колективу та наявність в останньому взаємодопомоги й обмінe необхідної службової інформації.
Усі судді місцевого суду та працівники апарату суду вважають, що за останні 12 місяців покращився стан приміщення суду (фактично оновлено фасад адміністративної будівлі, облаштовано службовий туалет). У 33% суддів та 42% працівників апарату суду покращились умови праці, у більш ніж половини іншої частини опитаних змін не відбулося. На думку 66% суддів та 42% працівників суду відбулося покращення організації роботи та управління судом, а також покращились відносини в колективі (відповідно в іншій частині для респондентів ситуація не змінилась).
Також за результатами анкетування з’ясовано те, що 50% працівників апарату суду вважають наявними зміни на краще в частині умов праці та організації роботи й управління судом за час перебування на посаді нинішнього голови суду, проте лише 33% суддів по цим двом питанням підтвердили зміни на краще. Разом із цим, 66% суддів вважають те, що відносини у колективі покращилися за час перебування на посаді нинішнього голови суду, а 64% працівників вважають, що такі зміни відсутні.
Переходячи до оцінки якості роботи Липоводолинського районного суду Сумської області відвідувачами суду за основними вимірами, то середні і порівняльні показники наведено у нижчевказаній таблиці.
Таблиця: Оцінка якості роботи місцевого суду за основними вимірами.
|
Вимір якості
|
I півріччя 2016 року
|
Остання оцінка якості роботи суду у травні-вересні 2015 року (проект «Справедливе правосуддя»)
|
|
Доступність суду
|
4,02
|
3,43
|
|
Зручність та комфортність
|
4,66
|
3,96
|
|
Повнота та якість інформації
|
4,63
|
3,58
|
|
Сприйняття роботи працівників апарату суду
|
4,53
|
3,69
|
|
Дотримання термінів судового розгляду
|
4,31
|
3,93
|
|
Сприйняття роботи суддів
|
4,41
|
3,96
|
З наведеної таблиці вбачається те, що у місцевому суді найкраще забезпечуються як показники зручності та комфортності перебування відвідувачів в приміщенні суду й повноти, ясності і інформації про діяльність суду, дотримання термінів судового розгляду, так і сприйняття роботи працівників апарату суду і суддів.
Зокрема, більш ніж 78% відвідувачів цілком задоволені наявністю в суді зручних місць для очікування, для оформлення документів та підготовки до засідань, доступом до побутових приміщень, освітленістю суду і чистотою та прибраністю приміщень.
Для більше 69% респондентів в суді цілком зручно розташовані інформаційні стенди, їх повністю задовольняє наявна в суді інформація щодо розташування кабінетів, залів судових засідань, інших приміщень, графіків судових засідань і зразків документів. Примітним є те, що 55% респондентів користується сторінкою місцевого суду в мережі Інтернет (тобто з 18 користувачів сайту 14 його відвідувачів знаходили потрібну їм інформацію), тобто вказаний інформаційний ресурс виконував відведену йому функцію.
Для більш ніж 72% опитаних судове засідання у їх справі розпочалася вчасно, судові повістки та повідомлення про виклик до суду ними отримувалися також вчасно, а затримки (перенесення, відкладення) судових засідань були цілком обґрунтованими відповідними причинами; у 66% опитаних судді врахували їх побажання при призначенні дня та часу судових засідань.
Відвідувачі суду, з одного боку, з позитивної сторони сприймають роботу суддів та працівників апарату місцевого суду, а, з іншого боку, з достатньою увагою і розумінням ставляться до роботи вказаних осіб, висловлюючи конструктивні зауваження та пропозиції.
Так, на думку відвідувачів суду, більше ніж 81% працівників апарату суду цілком старанно, професійно працюють і не припускаються помилок, при спілкуванні виявляють цілковиту доброзичливість, повагу, бажання допомагати, виявляючи однакове ставлення до них незалежно від соціального статусу. Більш ніж 72% суддів для відвідувачів суду є неупередженими і незалежними, проявляють коректність, доброзичливість, ввічливість при спілкуванні; при здійсненні правосуддя у справах завжди надають сторонам можливість довести свою позицію до суду, дотримуючись процесуального порядку розгляду справ, вивчаючи обставини останніх, і забезпечуючи належну підготовку справ до слухань.
Найгірше, в порівнянні з іншими показниками в суді забезпечується доступність останнього для відвідувачів, що пов’язується з певними нижченаведеними показниками, а саме:
- у 18% опитаних відвідувачів практично відсутні можливості оплатити послуги адвоката, але цей чинник пов’язується в основному із матеріальним станом особи, яка звертається до суду, і виду судочинства (лише в кримінальних провадженнях і за певних умов в цивільних, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, законом передбачається надання безоплатної вторинної правової допомоги);
- 9% опитаних зазнали обмежень через діяльність охорони суду (осіб, які її фактично замінюють);
- 10% опитаним було цілком не зручно паркувати автомобіль біля приміщення суду (територія біля приміщення суду взагалі не передбачає можливості облаштування парковки, а тому фактично вже багато років використовується територія біля селищної ради);
- по 6% респондентам цілком не вдалося отримати необхідну їм інформацію в суді по телефону і, на думку відвідувачів, стільки ж осіб, вважають, що люди з обмеженими можливостями, цілком не можуть безперешкодно потрапити до приміщення суду.
На фоні цих показників критерій доступності суду значно покращився іншими важливими для відвідувачів суду аспектами, а саме:
- 81% опитаних було легко знайти будівлю суду, більше 50% відвідувачів зручно дістаються до суду громадським транспортом;
- більше 50% опитаних, які користуються приватним транспортом, було зручно паркувати автомобіль біля суду;
- 91% опитаних не зазнавали жодних перешкод по доступу до суду через відсутність охорони;
- більш ніж 76% опитаних завжди вдавалося додзвонитися до суду та отримати потрібну інформацію і в межах графіку роботи канцелярії суду вчасно та безперешкодно вирішувати справи у суді (подати позов, ознайомитися з матеріалами, отримати рішення суду тощо);
- 36% опитаних мають можливість самостійно оплатити послуги адвоката (юриста-консультанта).
Для 84% респондентів судове рішення по справі було ухвалено на їх користь і відповідно у 12% опитаних судове рішення ухвалено не на їх користь. При цьому, 50% від тих осіб, яким відмовлено у задоволенні позову, не мають наміру оскаржувати рішення суду в апеляційному чи касаційному порядках, інша частина відповідно має намір оскаржувати ухвалене судове рішення.
81% опитаних отримали вчасно повний текст судового рішення і для 66% респондентів отримане судове рішення цілком викладено легкою, доступною для розуміння мовою, а 76% опитаних розглядали ухвалені судові рішення цілком добре обґрунтованими.
Наведена інформація, з одного боку, свідчить як про якісне складання позовних матеріалів і збір сторонами доказів вже на стадії судового розгляду, про активну позицію сторін в доведені суду своїх доводів й заперечень, а з іншого боку, про значну довіру до ухвалених судових рішень, що в свою чергу пов’язується із професіоналізмом суддів, оперативністю їх роботи та повагою до остаточних судових рішень.
Аналіз анкет свідчить про те, що середня загальна кількість судових засідань, яка відбулися у справі кожного з опитаних, складає від 2-4 до 5-6 судових засідань, у адвокатів та прокурорів цей показник є більший: від 10-22 і до 31 судового засідання (у останньої категорії опитаних також спостерігається достатньо велика кількість візитів до суду, що не були пов҆язані з участю в судових засіданнях: від 1-5 до 25 явок). При цьому, з опитаних 19 респондентів лише 1 респондент (5% від опитаних) зазначили про те, що мало місце 5 судових засідань, що не відбулися через неналежну організацію роботи суду, і відповідно 94% опитаних підтвердили обґрунтованість відкладення судових засідань у справах, які розглядалися в місцевому суді.
61% відвідувачів суду вважають, що наявні матеріально-технічні ресурси забезпечують потреби працівників суду для ефективного виконання своїх обов’язків і 12% не погоджуються із таким твердженням, 3% відмовилися надавати відповідь на це запитання.
Опитування продемонструвало достатньо високий показник ефективності роботи канцелярії суду з відвідувачами суду в напрямку спрощення подачі документів, отримання інформації по телефону тощо.
Так, 76% опитаних завжди вдавалось додзвонитися до суду і отримати потрібну інформацію (лише 6% опитаних не вдалося отримати необхідну інформацію по телефону). 79% опитаних завжди вдавалося в межах графіку роботи канцелярії суду вчасно та безперешкодно вирішувати справи у суді (подати позов, ознайомитися з матеріалами справи, отримати судові рішення) і лише 6% відвідувачів цілком не вдалося вирішити в канцелярії суду необхідні питання. Указана інформація цілком узгоджується із окремими показниками критерію сприйняття роботи працівників апарату суду, згідно з якими в середньому 80% відвідувачів суду сприймали працівників апарату суду в якості старанних, досвідчених, доброзичливих і приємних у спілкуванні осіб, які бажають допомогти у вирішенні питань відповідачів.
На основі узагальнених результатів проведеного опитування трьох категорій респондентів доцільним є формування загальних рекомендацій керівництву суду з питань:
а) вдосконалення судового адміністрування:
- вжити заходів по подальшому покращенню умов робочих місць суддів та працівників апарату суду і покращення стану приміщення суду (провести ремонт в робочих кабінетах суду, інших приміщеннях установи, тощо);
- покращити зручність та комфортність залів судових засідань суду (в тому числі, у спосіб встановлення систем кондиціювання повітря тощо);
- розробити та втілювати практичні заходи по підвищенню рівня соціально-психологічного клімату у колективі (як по відношенню до працівників апарату суду, так і по відношенню до суддів) і по створенню умов для перспективи професійного зростання працівників апарату суду;
- розробити заходи по підвищенню кваліфікації працівників апарату суду з метою постійного зростання їх професійного рівня;
- сприяння з боку керівництва суду суддям та працівникам апарату суду у проведенні дозвілля та спілкування членів колективу в позаробочий час;
- підвищити рівень безпеки в приміщенні суду;
- покращити рівень належного та раціонального фінансування і матеріально-технічного забезпечення суду в залежності від потреб останнього;
- вживати заходів по подальшому вдосконаленню лідерських якостей голови суду, авторитету і поваги серед суддів та працівників апарату суду; налагодження особистої взаємодії з представниками ЗМІ;
- голові суду та керівнику апарату суду покращити запровадження апробованих новацій судового адміністрування, які втілюються в інших місцевих судах;
- голові суду вжити додаткових заходів по покращенню соціально-психологічного клімату у колективі;
- голові суду та окремо керівнику апарату вжити практичних заходів по запровадженню справедливого, неупередженого розподілу службових обов’язків, окремих доручень між підпорядкованими працівниками, а також при вирішенні кадрових питань;
- уникнення або мінімізація на майбутнє роботи суддів та інших працівників суду в позаробочий час, розробивши заходи по зменшенню навантаження на суддів та працівників апарату суду;
- усунути керівником апарату суду неоднакове ставлення до працівників, наявність фаворитів тощо;
б) своєчасності судового розгляду:
- мінімізувати випадки проведення несвоєчасно початих судових засідань для сторін, які вчасно з’явилися до суду; а також усунення випадків необґрунтованих затримок (перенесень судових засідань);
- проводити повну та якісну підготовку справ до судового розгляду з метою розгляду справ у 1-2 судові засідання;
- суддям вживати постійних та ефективних заходів процесуального реагування на неявку сторін, обвинувачених, свідків тощо;
в) судового рішення:
- покращити якісні показники здійснення правосуддя, втілюючи суддям принциповість і чіткість правових позицій в ухвалених судових рішеннях, постійно покращуючи їх вмотивованість останніх;
- забезпечити вчасне надсилання повних текстів судових рішень сторонам та іншим учасникам справ, які не були присутні при їх проголошенні;
г) задоволеності роботою суду учасниками судових засідань:
- подальше покращення висвітлення діяльності суду на офіційному сайті, у місцевих ЗМІ;
- запровадження практичних механізмів спрощення умов і порядку звернення до суду громадян, запровадження постійного роз’яснення учасникам судових розглядів альтернативних (позасудових) механізмів врегулювання спорів;
- інформувати потенційних позивачів, відвідувачів суду про функціонування інституту безоплатної вторинної правової допомоги, умови та порядок її отримання в Липоводолинському районі Сумської області;
- облаштування окремої автомобільної стоянки біля приміщення суду.
Звіт склав суддя-спікер місцевого суду Бутенко Д.В.
_03_03.png)
