Протокол
зборів суддів Липоводолинського районного суду Сумської області № 4 від 28 жовтня 2016року
сел. Липова Долина
Присутні:
Голова суду Сізов Д.В., судді БутенкоД.В., Кузьмінський О.В.
Запрошені:
Керівник апарату Жепко В.І., консультант суду з кадрової роботи Карпець М.М.
Порядок денний:
1. Установлення регламенту зборів суддів (обрання головуючого та секретаря зборів суддів, визначення часу для доповіді присутнім на зборах суддів).
Доповідач: голова суду Сізов Д.В.;
2. Обговорення питань, запропонованих Громадською організацією «Асоціація слідчих суддів України»:
а) щодо призначення на посади суддів, п’ятирічний термін повноважень яких закінчився.
Доповідач: суддя Бутенко Д.В.;
б) стосовно необхідності декриміналізації злочину, передбаченого ст. 375 КК України.
Доповідач: суддя Бутенко Д.В.;
3.Обговорення стану ведення та наповнення консультантом місцевого суду з кадрової роботи Карпець М.М. інформаційно-аналітичної системи «Кадри-Web» (щодо забезпечення обліку суддів, державних службовців та службовців, інших працівників місцевого суду).
Доповідач: голова суду Сізов Д.В.,
консультант суду Карпець М.М.
По першому питанню порядку денного слухали голову суду Сізова Д.В. який запропонував обрати головуючого на зборах та секретаря зборів, визначившись із регламентом роботи зборів, а саме: в якості головуючого та секретаря зборів обрати суддів Сізова Д.В. та Бутенка Д.В. відповідно, 5 хвилин на доповідь по питанням порядку денного, 30 хвилин на обговорення питань (при наявності бажання виступити). Суддя Кузьмінський О.В. запропонував підтримати дану пропозицію.
Голосували: «за» - 3, рішення прийнято одноголосно.
По першому питанню порядку денного збори суддів вирішили:
Затвердити регламент роботи зборів суддів: для доповіді – 5 хвилин, для обговорення і виступу по питаннях порядку денного встановити 30 хвилин; обрати головуючого зборів суддів – Сізова Д.В., секретарем зборів - суддю Бутенка Д.В.
По другому питанню порядку денного слухали доповідь судді Бутенка Д.В., який на її початку зазначив про особливу актуальність питання призначення безстроково на посади суддів трьох суддів Липоводолинського районного суду Сумської області після закінчення їх п’ятирічного терміну повноважень, оскільки в місцевому суді із трьох суддів-п’ятирічок у одного вже закінчився термін повноважень і йому ВККС України не надано рекомендації на обрання на посаду судді безстроково, у двох інших суддів строки повноважень закінчуються у 2018 році. А тому є дуже важливим на оновленій нормативній базі і за новітніми процедурами провести безстрокове призначення суддів місцевого суду на їх посади.
Далі суддя Бутенко Д.В. зупинився на нормативному регулюванні питань подальшої кар’єри для суддів, призначених на посаду строком на п’ять років, документи відносно яких не перебувають у Верховній Раді України.
Зокрема, доповідач акцентував увагу на чинних законодавчих нормах, які визначають подальше безстрокове призначення таких суддів місцевих судів на ці посади після закінчення п’ятирічного терміну повноважень, а також окремо на проектах нормативно-правових актів, які дещо уточнюють цю процедуру.
Так, п.16.1 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України (в редакції з останніми змінами) визначено, що з 30 вересня 2016 року повноваження суддів, призначених на посаду строком на п’ять років, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. При цьому, такі судді можуть бути призначені на посаду судді в порядку, визначеному законом.
Далі пункт 17 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» спеціального Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII передбачає загальне формулювання про те, що судді-п’ятирічки можуть бути призначені на ці посади за результатами конкурсу, що проводиться в порядку встановленому цим Законом. У чинній редакції Закону України «Про судоустрій і статус суддів» діють норми ст.79, які визначають умови та порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді (інших спеціальних норм, які визначають умови та порядок проведення конкурсу для суддів-п’ятирічок закон не містить).
Аналіз вказаної норми закону свідчить про те, що для проведення вищевказаного конкурсу для вказаних вище суддів необхідні такі умови:
- наявність вакантної посади у відповідному суді;
- подача відповідних документів до ВККС України (далі-Комісія);
- наявність рейтингу для суддів, отриманого у межах процедури кваліфікаційного оцінювання.
Порядок проведення такого конкурсу визначається затвердженим ВККС України Положенням про проведення конкурсу на зайняття посади судді, яке на даний час зазначеним органом навіть не розроблено і не запропоновано для обговорення громадськості попередньо напрацьований проект зазначеного акту. Також окремо комісією визначається порядок і строки подання документів для участі в конкурсі, а сутність конкурсу є визначення учасника цієї процедури, який має вищу позицію за рейтингом. Така особа є фактичним переможцем конкурсу та у разі прийняття Комісією відносно неї позитивної рекомендації вноситься подання Президенту України про фактичне повторне призначення на посаду судді.
Окремо доповідач зауважив про те, що у разі прийняття Закону України «Про Вищу раду правосуддя», внесений Президентом України до Верховної Ради України і визначений першим як невідкладний для прийняття, то вищевказаний порядок дещо зміниться, а саме: питання призначення на посаду судді після закінчення п’ятирічного терміну повноважень буде віднесено до повноважень новоствореної Вищої ради правосуддя (абз.5,6 п.13 Розділу III «Прикінцеві та Перехідні положення, і глава 2 Розділу II (ст.36-38) Проекту Закону України «Про Вищу раду правосуддя»). Так, після проходження кваліфоцінювання і «наступної перемоги» в конкурсі Вища рада розглядає рекомендацію ВККС України та за результатами його розгляду ухвалює рішення про внесення Президенту України подання про призначення судді на посаду.
Доповідач також зазначив про недоцільність і практичну неможливість скасування нинідіючим Парламентом п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року (це пропозиція судді Борщова І.О., активіста ГО «Асоціація слідчих суддів України») з огляду на те, що зазначені норми як не передбачають тотального звільнення суддів-п’ятирічок (навпаки вище наведені акти визначають подальші правові механізми «перепризначення» зазначених суддів на посади за новими процедурами), так і через існуючу політичну ситуацію в країні (як народні депутати і Президент України, так і більша частина громадських активістів практично виступають за повне оновлення суддівського корпусу через механізми кваліфоцінювання і конкурсних доборів, а не через звільнення всіх представників суддівського корпусу, що призведе до колапсу судової гілки влади і порушення принципів балансу між трьома гілками влади та невтручання в діяльність кожної з них). Такі дії і пропозиції будуть розглядатися вказаними вище діячами як фактичне небажання суддів в подальшому реформуватися та оновитися. Тому вказану пропозицію судді Борщова І.О. слід розглядати як неконструктивну.
Підсумовуючи доповідач запропонував зборам суддів ініціювати перед вищевказаною громадською організацією, яка переважно складається із суддів, питання про можливість порушення перед вищими органами суддівського самоврядування, суб’єктами законодавчої ініціативи питання не скасування вищевказаних норм закону, а навпаки на подальшому законодавчому поглибленні регулювання питання проведення кваліфікаційного оцінювання, конкурсів і «нового» призначення суддів на посади.
Для цього суддя Бутенко Д.В. запропонував вказаній громадській організації:
- невідкладно звернутися до ВККС України з пропозицією як найшвидше прийняти Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, в якому детально визначити умови і порядок перш за все проведення конкурсу для суддів- п’ятирічок;
- ініціювати перед суб’єктами законодавчої ініціативи внесення змін до чинних законів з метою визначення порядку і умов вивільнення вакантних посад суддів в місцевих судах при закінченні п’ятирічних строків і при незвільненні чи неприпиненні їх повноважень з підстав, визначених ст.126 Конституції України, зі збереженням для них відповідних статусних гарантій;
- ініціювати в законодавчому порядку уточнення строків і умов фактично зупиненого кваліфікаційного оцінювання суддів-п’ятирічок (або в першочерговому чи в позачерговому порядках) до оголошення конкурсів на вакантні посади суддів в місцевих судах з уточненням умов та порядку отримання балів як за виконання теоретичних, так і практичного завдань для формування загального рейтингу кандидата на посаду судді.
Окремо суддя Бутенко Д.В. зазначив про те, що необхідно звернути увагу членів Асоціації на те, що спроба на законодавчому рівні зобов’язати Вищу раду правосуддя автоматично, без додаткових іспитів і конкурсів, прийняти рішення щодо 800 суддів про їх призначення на ці посади безстроково не буде дієвою в силу відсутності у основних суб’єктів законодавчої ініціативи політичної волі на такі рішення. Зокрема, бачення подальшої кар’єри суддів-п’ятирічок Президентом України фактично викладено у проекті Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (статті 36-38), які не передбачають проведення саме цим органом кваліфікаційного оцінювання та конкурсів (ці обов’язки на даний час віднесені до повноважень Комісії).
Після заслуховування доповідача голова суду Сізов Д.В. зауважив на тому, що проведений суддею Бутенком Д.В. аналіз чинного законодаства і проекту вищевказаного закону є необхідним для розуміння загальної логіки законодавця щодо подальшого руху судової реформи, і одночасно запропонував звернутися до вказаної громадської організації з метою законодавчого встановлення для суддів-п’ятирічок при призначенні їх безстроково лише вимоги по проходженню процедури первинного кваліфоцінювання, як це було визначено у п.17 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» первісного проекту Закону України «Про судоустрій і статус суддів», запропонованого Президентом України. Така доцільність пов’язується із тим, що судді-п’ятирічки на даний час залишаються на своїх посадах, які не є вакантними, не змінюється новим законодавством ні їх правовий статус, ні обов’язки, ні рівень суду, в якому вони працюють, і до призначення їх на посади судді на п’ятирічний строк кожен кандидат проходив конкурси за діючим на той час законодавством, а тому повторна участь у ще одних, штучно створених, конкурсах є недоцільною. Також слід врахувати те, що проходження первинного кваліфоцінювання всіма суддями є фактично суспільним запитом до судової влади, який сформувався після Революції Гідності, і така процедура повинна відбутися саме з метою підтвердження працюючими суддями їх доброчесності, кваліфікованості та етичності, як обов’язкової передумови для подальшого реформування судової системи.
Суддя Кузьмінський О.В. підтримав вказану пропозицію голови суду та зауважив на тому, що частина шоста статті 126 Основного Закону України не містить такої підстави для звільнення судді-п’ятирічки як сплив строку, на який його було призначено, чи непроходження на таку посаду за результатами проведеного конкурсу.
На таку пропозицію суддя Бутенко Д.В. зауважив те, що нинічинні норми Основного Закону та спеціального вищевказаного закону передбачають зайняття посади судді у переважній більшості лише на конкурсних засадах, крім випадків переведення судді при ліквідації, реорганізації чи припиненні роботи відповідного суду (ст.82 ч.2 Закону № 1402-VIII та ст.128 ч.2 Коснтитуції України), змінити ці положення вже не вдасться через відсутність політичної волі у відповідних суб’єктів, і саме ці положення скоріш за все будуть поширені в майбутньому на суддів-п’ятирічок.
Головуючий поставив на голосування його пропозицію щодо викладення п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у вищевказаній редакції на голосування.
Голосували: «за» - 2; «проти» - 1.
По п.а) другого питання порядку денного збори суддів вирішили:
Пропозиція щодо призначення на посаду суддів, п’ятирічний термін повноважень яких закінчився:
Запропонувати Громадській організації «Асоціація слідчих суддів України» звернутися до суб’єктів законодавчої ініціативи з пропозицією не скасування в законодавчому порядку п.17 Прикінцевих та Перехідних положень нинічинного Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ, а повернутися до редакції цього пункту у такому формулюванні, яке мала ця норма під час внесення Президентом України вказаного закону на розгляд Верховної Ради України, а саме:
«17. Повноваження суддів, призначених на посаду строком на п'ять років до набрання чинності цим Законом, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Судді, повноваження яких припинилися у зв'язку із закінченням такого строку, можуть бути призначені на посаду судді після підтвердження їх відповідності займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності за результатами кваліфікаційного оцінювання, що проводиться в порядку, встановленому цим Законом».
Щодо пункту б) другого питання порядку денного доповідач зазначив про практичну неможливість декриміналізації ст.375 нинічинного Кримінального кодексу України (тобто усунення в законодавчому порядку суспільної небезпечності дій із скасуванням їх кримінальної караності) за нинішньої суспільно-політичної ситуації, з огляду на яку у суспільстві фактично поширена у нав’язливій формі презумпція заангажованості суддів та упередженого правосуддя, яку можна усунути лише шляхом очищення судової влади (в тому числі, у спосіб притягнення суддів до кримінальної відповідальності за «замовні судові рішення»).
Тому, доцільним практичним елементом по внесенню юридичної визначеності, усунення політизації навколо притягнення суддів до кримінальної відповідальності за ст.375 КК України було б визначення у змісті диспозиції вказаної норми кримінального закону поняття «неправосудне судове рішення» з огляду на сформовану судову практику (ухвала Верховного Суду України від 20 листопада 2014 року №5-24кс14, постанова Верховного Суду України від 18 червня 2015 року № 5-56кс15).
Висновки Верховного Суду України дозволяють виділити з їх тексту ряд ознак неправосудного судового рішення:
1. об’єктивні ознаки:
- воно постановлюється суддею всупереч нормам матеріального чи процесуального права та пов’язується із їх грубим порушенням;
- воно ухвалено без належної оцінки суддею фактичних обставин справи, спираючись на досліджені докази, з використанням суддею свого службового становища всупереч інтересам правосуддя;
2. суб’єктивні ознаки:
- свідоме та ціленаправлене ухвалення незаконного судового рішення;
- заздалегідь визначене використання суддею свого службового становища з метою ухвалення незаконного і необґрунтованого судового рішення.
Доповідач узагальнив про те, що диспозицію норми ст.375 ч.1 КК України можна було б викласти в нижченаведеній редакції з метою усунення раніше сформульованої законодавчої неточності. Зборам суддів запропоновано редакцію диспозиції статті 375 ч.1 КК України, як різновиду злочину середньої тяжкості, викласти в такому формулюванні: «Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного судового рішення, тобто заздалегідь свідоме ухвалення незалежно від мотивів суддею (суддями) із використанням свого службового становища всупереч інтересам правосуддя, а також із грубим порушення норм матеріального та/або процесуального права, якщо це завдало істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі».
Головуючий на зборах та суддя Кузьмінський О.В. одностайно підтримали пропозицію доповідача по даному питанню.
Голосували:
«за» - 3, рішення прийнято одноголосно.
По п.б) другого питання порядку денного збори суддів вирішили:
Пропозиція стосовно декриміналізації злочину, передбаченого ст.375 Кримінального кодексу України:
Запропонувати Громадській організації «Асоціація слідчих суддів України» звернутися до суб’єктів законодавчої ініціативи з пропозицією не декриміналізації ст. 375 КК України, а уточнити текст диспозиції цієї норми закону, виклавши її в такому формулюванні:
«Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного рішення, тобто заздалегідь свідоме ухвалення незалежно від мотивів суддею (суддями) різних судових інстанцій вироку, рішення, ухвали або постанови, що пов’язується із використанням свого службового становища всупереч інтересам правосуддя та із грубим порушенням норм матеріального та/або процесуального права, якщо це завдало істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі».
Визнати декриміналізацію вказаного складу злочину за існуючих політико-правових реалій та соціальної напруженості не можливою і практично невиконуваною.
По третьому питанню порядку денного слухали інформацію голови суду Сізова Д.В., який стисло доповів зміст рішення Ради суддів України від 16 вересня 2016 року № 65, у пункті 1 резолютивної частини якого, звернута увага голів місцевих судів на необхідність забезпечення наповнення інформаційно-аналітичної системи «Кадри-Web» з дотриманням норм наказу Державної судової адміністрації України від 03 вересня 2015 року № 163. Далі зазначив, що керівником апарату суду Жепком В.І. та ним, як головою суду, запровадження функціонування в місцевому суді вказаної системи покладено на консультанта суду з кадрової роботи Карпець М.М., а тому саме їй запропонував детально доповісти про стан наповнення відповідною інформацією вказаної програми.
Карпець М.М. зазначала, що система «Кадри-Web» є комплексною інформаційною, електронною програмою, яка запроваджена в усіх державних органах, підприємствах, установах, організаціях, в тому числі і в судах України, з метою узагальнення великого обсягу персональної інформації щодо різних категорій працівників, державних службовців та інших осіб, які перебувають в трудових відносинах з вказаними суб’єктами.
Після проходження у 2015 році спеціального навчання нею отримані права доступу до цієї програми як авторизованого службовця з наданням індивідуального пароля та електронного ключа.
До даної програми протягом 2016 року нею вносяться як відомості з особових карток і штатних розписів суддів, державних службовців апарату суду, так і дані інших працівників апарату суду (патронатної служби), службовців (в тому числі, прибиральниці).
На даний час до вказаної програми повністю не внесені відомості щодо відбутих всіма працівниками суду різних відпусток за весь період їх трудової діяльності (це достатньо великий обсяг роботи і потребує певного часу), по суддям не внесені відомості із суддівського досьє та дані щодо їх оцінювання, не всі дані з листків тимчасової непрацездатності, дані щодо військового обліку, також не внесені відскановані фотокартки всіх працівників апарату суду через неякісні фотоматеріали. Разом із цим, консультант з кадрової роботи запевнила всіх присутніх на зборах в тому, що нею на даний час вся поточна кадрова робота суду паралельно відображається у цій програмі в електронному вигляді, а також те, що нею внесені всі кадрові відомості відносно нещодавно звільнених працівників апарату суду Горкуші Н.В., Іщенко К.В. та відносно судді Сізова Д.В.
Окремо зазначала і про складності, які мають місце в роботі цієї програми, ними є: недосконалість програмного забезпечення (недопрацьовані певні пункти окремих розділів програми, має місце її нестабільна робота через велику кількість електронних запитів до неї) і відсутності безперебійності в наданні послуги Інтернет - зв’язку (мають місце періодичне обривання із мережею Інтернет, що призводить до постійної втрати незбережених даних).
Підсумовуючи доповідач зазначила, що сукупно станом на 28 жовтня 2016 року нею внесено близько 80% від усіх даних, які необхідно внести до вказаної програми, і приблизно за два робочі дні, при відсутності збоїв в роботі програми та мережі Інтернет, нею буде забезпечено повне внесення всіх необхідних відомостей для повноцінного функціонування вказаної програми.
Керівник апарату Жепко В.І. запропонував присутнім прийняти повідомлену інформацію для відома. Разом з цим, голова суду запропонував зборам суддів покласти на вказаного працівника суду обов’язок у найкоротший термін забезпечити наповнення вказаної програми відповідними відомостями із постійним подальшим внесенням поточних даних кадрової роботи суду до системи «Кадри-Web». Зауважень і заперечень від інших учасників зборів і запрошених осіб не надійшло.
Голосували: «за» - 3, рішення прийнято одноголосно.
По третьому питанню порядку денного збори суддів вирішили:
1. Прийняти до відома інформацію консультанта з кадрової роботи Липоводолинського районного суду Сумської області Карпець М.М. щодо стану наповнення інформаційно-аналітичної системи «Кадри-Web».
2. Покласти на консультанта з кадрової роботи місцевого суду Карпець М.М. обов’язок у найкоротший термін забезпечити наповнення вказаної вище системи необхідними відомостями з кадрової роботи суду із постійним подальшим внесенням поточних даних до зазначеної програми.
3. Поточний контроль за станом наповнення і ведення консультантом суду Карпець М.М. інформаційно-аналітичної системи «Кадри-Web» покласти на керівника апарату суду Жепка В.І.
Голова зборів ______________ Д.В. Сізов
Секретар зборів ______________ Д.В. Бутенко
_03_03.png)
